Лікування періоститу у Києві

Лікування періоститу: що робити, якщо з’явився флюс на зубі

Періостит – це запалення окістя, тонкої сполучнотканинної оболонки, що покриває кістку. У стоматології найчастіше йдеться про одонтогенний процес (джерело запалення – зуб або тканини навколо нього), коли інфекція з ураженого зуба або прилеглих тканин поширюється на окістя щелепи. У побуті гострий гнійний періостит часто називають «флюсом», хоча цей термін не є точним медичним діагнозом.

Якщо з’явився набряк ясен або щоки, не варто чекати, поки «саме прорве». При гнійному процесі потрібні огляд і своєчасне усунення джерела інфекції.

Увага: якщо набряк швидко збільшується, стає важко відкривати рот, ковтати або дихати, з’являється виражена слабкість чи висока температура – потрібна невідкладна медична допомога. Якщо щока сильно напухла, не варто відкладати огляд.

Причини виникнення періоститу

Найчастіше періостит зуба виникає як ускладнення інфекції всередині зуба або біля його кореня. Бактерії та запальний ексудат поширюються через тканини, а в певний момент процес досягає окістя і виникає набряк ясен та припухлість щоки.

Основні причини:

• глибокий карієс, який перейшов у пульпіт і періодонтит;
• загострення хронічного запалення біля верхівки кореня;
• неякісно проліковані або повторно інфіковані кореневі канали;
• травма зуба чи щелепи;
• запалення навколо зуба, що прорізується;
• запалення біля зуба мудрості;
• рідше – інфекція або запалення, не пов’язані безпосередньо із зубом.

За походженням процес може бути одонтогенним (джерело запалення – зуб або тканини навколо нього) або неодонтогенним (запалення виникло не безпосередньо через зуб). Для стоматолога це важливо для вибору правильного джерела пошуку інфекції.

Симптоми та ознаки періоститу

Клінічна картина залежить від форми та поширеності процесу. При гострому періоститі симптоми часто розвиваються швидко, але швидкість їх появи залежить від форми, поширення процесу, віку пацієнта та імунної відповіді організму на інфекцію.

Найхарактерніші ознаки:

• біль у ділянці причинного зуба, який може посилюватися при накушуванні;
• набряк і почервоніння ясен;
• припухлість щоки або губи;
• болючість при натисканні;
• відчуття тиску або пульсації;
• гнійне підтікання на яснах;
• підвищення температури та погіршення загального самопочуття при поширеному процесі;
• збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

Періостит щелепи може проявлятися по-різному залежно від того, на якій ділянці розташований осередок.

Зафіксуйте найкращу пропозицію.

Залиште свій номер телефону, наші фахівці зв’яжуться з вами, нададуть професійну консультацію та допоможуть обрати найзручніший варіант саме для вас.

Зворотній виклик Зателефонувати

Гострий, хронічний і рарефікуючий періостит

Гострий процес може бути серозним або гнійним. При гнійному варіанті формується осередок із гнійним вмістом, і основним завданням стає його декомпресія, дренування та усунення джерела інфекції. При своєчасно розпочатому лікуванні гострого гнійного періоститу набряк, біль та інші запальні прояви зазвичай помітно зменшуються протягом перших днів, але швидкість відновлення залежить від поширення процесу та усунення його причини.

Хронічний періостит має інший перебіг: симптоми можуть бути менш вираженими, а зміни кісткової тканини та окістя формуються поступово.

Однією з рідкісних форм є рарефікуючий періостит – варіант хронічного процесу, який характеризується вираженими резорбтивними явищами та перебудовою кісткових структур. Частіше описується у фронтальному відділі нижньої щелепи; серед можливих причин розглядають, зокрема, травматичний фактор.

Клінічний орієнтир: рарефікуючий періостит не варто ототожнювати з типовим гострим «флюсом». Це інша клінічна ситуація, для якої тактика залежить від причини, локалізації та характеру змін. Діагностика потребує клінічної та рентгенологічної оцінки, оскільки схожі зміни можуть зустрічатися при інших захворюваннях. Для точної діагностики та оцінки змін у кістці та виявленню причинного зуба в клініці використовується цифрова інтраоральна візіографія Vatech EzRay Air Portable та 3Д КТ на апараті Eighteeth FinScan F350.

Чи можна вилікувати періостит щелепи без видалення зуба

Так, у частині випадків зуб можна зберегти. Періостит сам по собі не є автоматичним показанням до видалення зуба. Рішення залежить від стану кореня, каналів, обсягу руйнування зуба, можливості якісно провести ендодонтичне лікування та прогнозу його подальшого функціонування.

Якщо зуб має достатню кількість здорових тканин і його можна відновити, лікування може бути спрямоване на збереження зуба:

• усунення джерела інфекції в кореневих каналах;
• створення відтоку при гнійному процесі, якщо він показаний;
• контроль гострого запалення;
• герметичне відновлення зуба після стабілізації стану.

З практики лікаря. Коли пацієнт приходить із набряком на лікування флюсу, перше питання часто звучить як «Чи доведеться видаляти зуб?». Відповідь визначають не за самим фактом набряку, а після оцінки зуба та джерела інфекції. Якщо зуб технічно можна якісно пролікувати й відновити, його збереження розглядають як один із пріоритетних варіантів.

Клінічний випадок із практики лікаря. Пацієнтка, 34 роки, звернулася з вираженим набряком правої щоки, болем при накушуванні в ділянці 46 зуба, підвищенням температури до 37,8 °C. На КТ виявлено периапікальний осередок деструкції кістки діаметром близько 8 мм, пов’язаний із раніше лікованим 46 зубом. Об’єм здорових твердих тканин коронки та кореня визнано достатнім. Прийнято рішення про збереження зуба: виконано розтин і дренування підокісного абсцесу, призначено медикаменти (протизапальна та антибактеріальна терапія за показаннями), розпочато переліковування кореневих каналів. Через 5 днів набряк повністю зменшився, через 3 тижні завершено ендодонтичне лікування з подальшим відновленням коронки. Така послідовність – спочатку декомпресія гострого осередку та усунення причини – дозволила зберегти зуб і запобігти рецидиву.

Якщо зуб зруйнований нижче рівня, який не дозволяє його надійно відновити, має несприятливий перелом кореня або його прогноз після лікування залишається неприйнятним, видалення може бути правильним рішенням. Тому питання «видаляти чи лікувати» вирішується після діагностики, а не лише за зовнішнім виглядом флюсу.

Як проходить лікування періоститу

Лікування періоститу починається з визначення джерела інфекції та оцінки поширення запалення. Лікар проводить огляд, перевіряє причинний зуб, ясна, м’які тканини та за показаннями призначає рентгенологічне дослідження або КЛКТ.

Тактика залежить від клінічної ситуації.

1. Забезпечення відтоку

При сформованому гнійному осередку може знадобитися розтин і дренування. Якщо встановлено діагноз – періостит щелепи, тактика залежить від джерела інфекції та поширення процесу. Завдання процедури – створити контрольований шлях для відтоку гною та зменшити тиск у тканинах.

При періостотомії розріз планують по перехідній складці з урахуванням локалізації та поширення гнійного осередку, щоб забезпечити повноцінний доступ і дренування.

Розтин не замінює лікування причинного зуба. Якщо залишити джерело інфекції, запалення може повторитися.

2. Усунення причини

Якщо зуб можна зберегти, проводять ендодонтичне лікування або переліковування каналів. Якщо збереження зуба неможливе, причинний зуб видаляють.

Саме тому лікування флюсу зуба – це не просто процедура на яснах. Потрібно одночасно вирішити проблему з джерелом інфекції.

3. Медикаментозна терапія

Знеболювальні можуть використовуватися для контролю болю. Антибіотик не замінює дренування (будь яка гнійна рана має бути дренована) та лікування причинного зуба: їх призначення залежить від тяжкості інфекції, поширення процесу та загального стану пацієнта.

При одонтогенному гнійному процесі вибір антибактеріальної терапії визначають за клінічною ситуацією, поширенням інфекції, загальним станом пацієнта та показаннями до системного лікування. Самостійно обирати антибіотик лише за наявністю «флюсу» не варто.

4. Контроль після гострої фази

Після зменшення набряку та болю лікування не обов’язково завершене. Потрібно переконатися, що джерело інфекції усунуте, а зуб або ділянка після хірургічного втручання має прогнозований подальший стан.

З практики лікаря. Після розтину пацієнт часто відчуває швидке полегшення й думає, що проблема вже вирішена. Але зменшення набряку – це результат декомпресії, а не доказ усунення причини. Якщо причинний зуб залишається інфікованим, наступним етапом має бути його повноцінне лікування або видалення за показаннями.

Що буде, якщо не лікувати періостит зуба

Зменшення болю не завжди означає припинення інфекції.

Без лікування процес може:

• збільшувати набряк і поширюватися на навколишні тканини;
• перейти в більший абсцес;
• поширитися в глибші клітковинні простори;
• ускладнитися ураженням кістки;
• перейти в хронічний процес;
• призвести до втрати причинного зуба.

Флюс на зубі не варто гріти, проколювати або намагатися видавити самостійно. Такі дії не усувають джерело інфекції й можуть травмувати тканини. Не потрібно робити компреси чи самостійно відкривати гнійний осередок.

Особливості лікування періоститу у дитини

У дитини важливо знайти не просто джерело гною, а причинний зуб і оцінити, як його лікування вплине на зачаток постійного зуба. Тому однаковий за виглядом «флюс» у молочного та постійного зуба може потребувати різної тактики.

На практиці ми оцінюємо:

• Який зуб є джерелом інфекції – молочний чи постійний, і чи можна його прогнозовано зберегти. 
• Стан зачатка постійного зуба – особливо якщо інфекція походить від молочного зуба. 
• Поширення процесу – локальний набряк чи вже сформований абсцес із поширенням у навколишні тканини. 
• Загальний стан дитини – температура, слабкість, порушення прийому їжі/рідини, збільшення набряку. 

Якщо сформувався абсцес, спочатку потрібно забезпечити відтік гною – виконують розтин і дренування. Далі усувають саме джерело інфекції: молочний зуб не видаляють автоматично, але й не намагаються зберегти його будь-якою ціною.

Для молочного зуба рішення про збереження або видалення залежить від його стану, віку дитини, стадії розвитку постійного зуба та прогнозу після лікування. При поширеному процесі або порушенні загального стану може знадобитися лікування в умовах стаціонару.

З практики лікаря

Клінічний випадок із практики лікаря.

Пацієнт, 42 роки, звернувся зі скаргами на виражений набряк лівої щоки, що збільшувався протягом 2 днів, біль при ковтанні, підвищення температури до 38,1 °C. З анамнезу: 26 зуб ліковано 4 роки тому, періодично виникав дискомфорт. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок набряку лівої щоки, гіперемія та флюктуація по перехідній складці в ділянці 26 зуба, відкривання рота обмежене до 3 см. На КТ: периапікальний осередок деструкції кістки 26 зуба з поширенням на окістя, ознаки підокісного абсцесу. Залишковий об’єм твердих тканин зуба достатній для відновлення та майбутнього протезування коронкою, тому зуб полікували та зберегли.

Прийняте рішення та послідовність:

1. Невідкладний етап: під місцевою анестезією виконано періостотомію з розрізом по перехідній складці вздовж трьох зубів, евакуація гною, встановлення дренажу.
2. Медикаментозний контроль: призначено антибактеріальну терапію за показаннями (амоксицилін / клавуланат) та знеболювальні нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен / німесулід). Через 48 годин – контрольний огляд, зменшення набряку на 70%.
3. Усунення причини: після стабілізації стану (5-й день) розпочато переліковування кореневих каналів 26 зуба з використанням апекслокатора та машинних інструментів, медикаментозна обробка каналів, тимчасове пломбування під контролем інтраорального візіографа Vatech EzRay Air.
4. Завершальний етап: через 3 тижні – обтурація каналів, відновлення коронки. Контрольний огляд через 6 місяців: скарг немає, на рентгенограмі – відновлення кісткової тканини в периапікальній ділянці.

Чому саме така послідовність. Спроба одразу лікувати канали при вираженому гнійному процесі неефективна: без декомпресії осередку мікроорганізми продовжують поширюватися, а маніпуляції в каналах можуть спровокувати загострення. Спочатку – контроль гострого запалення, потім – усунення причини.

Чому пацієнти обирають лікувати періостит в стоматології Root Dental Clinic

Root Dental Clinic – це сучасна приватна стоматологія Голосіївського району з високим рівнем сервісу. Один з основних напрямків це хірургія та вирішення складних випадків в тому числі періостит зуба, флюс зуба, абсцес десни. За якістю всіх процесів лікування слідкує особисто головний лікар, хірург-імплантолог Садовський Дмитро Михайлович – член Асоціації імплантологів України (АІУ) та International Team for Implantology (ITI).

• Досвід хірурга: Маніпуляції виконує лікар з досвідом більше 10-ти років. Це критично важливо в прогнозованому та успішному лікуванні;
• Щорічно: понад 1500 хірургічних втручань різної складності, синус-ліфтинг, імплантації, кісткова пластика, пластика м’яких тканин, видалення зубів та інші;
• КТ перед вибором методики. Обсяг операції визначають після аналізу рентген знімків;
• Лікарі завжди готові провести першу невідкладну допомогу при гнійному процесі. За показаннями проводиться розтин і створюється відтік із запального осередку;
• Пріоритет – спроба зберегти зуб, якщо це прогнозовано. Якщо зуб можна якісно пролікувати та відновити, видалення не є автоматичним рішенням;
• Клінічна диференціація. У Root Dental Clinic застосовується протокол комплексної оцінки: клінічний огляд, збір анамнезу, візуалізація (прицільний знімок або/та КТ за показаннями), за потреби – консультація суміжних спеціалістів. Це дозволяє відрізнити гострий гнійний періостит зуба від хронічного процесу, рарефікуючого періоститу, остеомієліту та неодонтогенних уражень, кожен із яких потребує різної тактики;
• Зручна локація. До нас легко дістатися з Голосієва, Теремків, Солом’янки, центру Києва та прилеглих житлових комплексів;
• Лікування під седацією, якщо з тих чи інших причин неможливо провести лікування під місцевою анестезією;

Клініка за адресою: м. Київ, Голосіївський район (поруч метро Васильківська, Іподром, Виставковий Центр, Теремки, ВДНГ), ЖК Perfect Town, Ліко-Град, вул. Максимовича 32А, тел.+38 068 570 97 97.

Висновок

Періостит – це не просто «шишка на яснах», а запальний процес, який потребує пошуку джерела інфекції.

У разі гострого гнійного процесу може знадобитися розтин і дренування, але цього недостатньо без лікування причинного зуба або іншого джерела інфекції. У частині випадків зуб можна зберегти за умови прогнозованого ендодонтичного лікування та подальшого відновлення з протезуванням.

Лікування причини. Після усунення гострого стану визначається подальша тактика щодо причинного зуба – ендодонтичне лікування, переліковування або видалення.

Контроль складних випадків. Якщо клінічна картина нетипова або процес має хронічний перебіг, важливо відрізнити одонтогенне запалення від інших патологічних процесів.